|
Сагунівка – село, центр сільської ради. Розташоване на березі Кременчуцького водосховища за 30 км на південний схід від м. Черкаси. Плаща територіальних меж сільської ради 3165 га. села 546.6 га. Кількість населеення 3165 осіб, дворів 1566 День села - 20 серпня. Перша згадка про Сагунівку та Ломовате припадає на 20-З0 рр XVII ст. Села зазначені на мапі французького інженері Гійома Левассера де Боплана. Археологічні розкопки свідчать що перші поселенці Сагунівки та Ломоватого жили тут ще в III на початку IV ст н.е. Ранньочерняхівські поселення на цій території виявлені у 1955 р.та знайдені два поховання, свідчать про існування тут поселень, і городищ періоду Київської Русі Черкаський район багатий на археологічні знахідки козацької доби. Тут виявлено 47 КОЗацьких могил. Найвідоміші з них розташовувалися неподалік с Ломовате У придніпровських плавнях біля села було велике озеро, яке звалося 'Козацьким' За переказами, що дійшли до наших днів, у ньому було потоплено шляхтою багато козаків і повстанців. У 1686 р Росія і Польща підписали Вічний мир, за яким південня Київщина з вузькою смугою вздовж правого берега Дніпра Правобережна Наддніпрянщина. куди входили і села Сагунівка та Ломовате, ставали нейтральною зоною. Проте вже під кінець XVII ст. тут знову відновився феодальний та національний гніт. Правобережні землі України протягом всього XVII ст. все ще знаходилися під гнітом шляхетської Польщі. Одним з найбільших у XVIII ст. виступів українською селянства проти польського гніту була, як відомо, Каліївщина. Повстання почалося у травні 1768 р і охопило Медведівку, Жаботин, Канів, Смілу, Черкаси і всі навколишні села. У народному музеї Сагунівки зберігається шабля тих часів. За другим поділом Польщі у 1793 р лівобережні українські землі. в тому числі І Сагунівка та Ломовате відійшли до Росії. Після приєднання до Російської імперії герб містечка Ломовате не використовувався, а за лояльність міщан до польського короля, навідь базар і право на проведення трьох щорічних ярмарок було передано в сусіднє с. Худяки. На 1864 р. в Сагунівці проживало православних 2247, євреїв - 35. у Ломоватому - 1545 осіб У 1918 р почали створюватися нові місцеві органи влади: сільська рада та ревкоми. На початку 1919 р. створені комнезами. В період непу в селах почали створюватись коопераційні об’єднання селян. У 1928 р. в Лозоватому створено переш ТСОЗи. В січні 1930 р. на їх базі організовано колгоспи 'Комунар* у Согунівці та ім. Леніна в Ломоватому. В обох селах у 1930 р. проведено так зване розкуркулення під яке потрапили не ТІЛЬКИ заможні селяни, а й ті хто їх підтримував або всього- на -всього не хотіли вступати в колгоспи. У 1933 р почався спустошливий голод. Аби вижити, люди їли все: коріння очерету й кору дерев, гречану полову,змішану з невеликою кількістю борошна. Виловлювали де тітьки можна було, рибу та різних дрібних лісових тварин. Кількість голодуючих швидко збільшувалася. Вимирали цілими сім'ями. Були випадки канібалізму. В результаті голодомору в Сагунівці іа Ломоватому у 1933 р померло понад 400 жителів. Під час піку репресій у 1937-1938 рр. чимало олносільців пополатилися життям. Зокрема у 1937 р. засуджені до розтрілу колгоспники К. М.Луговський та О. М. Ляшко. У 1938 р. розстріляні служитель церкви В. Я. Кучугурний, калгоспники П. К. Олійник та І. Я. Шапошник. Ряд селян одержали по 8-10 років каторги. У 1939 р мобілізований колгоспник І. М. Чепурний під час фінської компанії потрапив у полон до фінів. У І940 р. після обміну полоненими його було засуджено на 5 років таборів. У передвоєнні роки життя колгоспників почало поступово покращуватись. 10 серпня І941 р фашисти ввійшли до Сагунівки та Ломоватого. 75 жителів цих сіл у період окупації відправлено до Німеччини. 14 грудня 1943 р Сігунівка та Ломовате були виїволені від німецько-фашистських загарбників. Понад 90 осіб нагороджені медалью * За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. У 1946 р. колгоспниця П.Т. Ведлюденко була заслана на 5 років у Казахстан за те що її чоловік нібито здався в полон німцям. Не мало трудівників сіл Сагунівки і Ломонатого були притягнуті до суду в голодні 1946- 1947 рр. За збір колосків (300-800 грамів). Незважаючи на труднощі, села швидко відбудовувалися. У грудні 1949 р. вирішено об'єднати колгоспи сіл Леськи, Худяки, Ломовате і створити так зване агромісто. Наприкінці 1951 р експеримент було припинено. Ломоватський колгосп, що знову став самостійним, переименовано в 'Заповіт /Іеніна'. У другій половині 50-х рр. у зв'язку з будівництвом Кременчуцькоі ГЕС почлося переселення сіл Сагунівка та Ломовате на нове місце. |
12 січня 2012
|
| Закрити |
